13 / 04 / 2015

We are what we eat

Ще кілька років тому навіть не думала, що буду писати щось подібне. Але на цей пост мене надихнули всі ви, а особливо одна дівчина, яка просила мене не викладати в інстаграмі фото їжі, бо її чоловік мене теж фоловить і каже, що вона лінива задниця :)

Я люблю їсти! Хоча любила не завжди. В 16 років моє типове меню на день було - омлет на сніданок, сендвіч в школі на обід і йогурт на вечерю, ну і звичайно печеньки і шоколадки в проміжках. Зараз я кайфую від приготування здорової і смачної їжі, красивої подачі, ну і самої трапези. Таке перетворення сталося не за один день.

15 / 03 / 2015

Kiev 88 - Film | Part I

Моя любов до фотографії почалась ще в дитинстві. Найкрутішими спогадами тих часів є години, проведені в ванній кімнаті без світла під червоною лампою, коли мій тато робив фотографії. Магічна штука - як нізвідки на папері з’являються обриси картини, і ось ти впізнаєш на ній себе, міський парк, сусідського хлопчика. А потім ми вивішували фото на прищіпки як в сучасних модних фільмах. Ми були дуже круті :)

21 / 02 / 2015

Досі не віриться, що мені більше, ніж 18. Коли ж я стала такою дорослою?

Всі мої "дорослі" дні народження взагалі мало відрізняються один від одного, для мене це ще один звичайний день. І був би він зовсім буденним якби не привітання і подарунки, за що я дуже вдячна своїм найнайближчим!

Той же ранній підйом, трохи незвичний сніданок і пиріг з гарбуза, який не схотів їсти Даня.

05 / 02 / 2015

Кожен новий рік починається ніби нове життя - плани, амбіції, хвилювання. І хоч як би я не пручалась цьому стереотипу, відчуття чистої сторінки після кожного 1 січня таки є.

Обіцяти собі робити щось нове чи не робити старе можна і треба в будь-який день. Так цікавіше жити, так я живу. Але минулий рік почався для мене народженням мого сина і змінив моє життя назавжди. Крім усвідомлення себе відповідальною за чиєсь життя і нового почуття любові, бути мамою означає для мене бути активною, організованою і впевненою. Цього мені не вистачало все моє життя і в боротьбі з лінню я часто програвала. Тому 2014-ий був для мене переломним - дуже важким і дуже щасливим!

На 2015-ий я вже склала собі невеликий to-do-list і буду працювати над тим, щоб до 31-го грудня навпроти кожного to-do стояв плюс!